На сцені спалахувала справжня драма, яка аж ніяк не була грою.  Глядачі, оточені вишуканим інтер'єром театру, сиділи на своїх місцях, чекаючи на продовження вистави.  Але несподівано до зали почав поширюватися аромат, який змусив серця глядачів завмирати.  Це був запах парфуму Ганнібал, який приніс із собою таємничий незнайомець.
 Парфум було названо на честь Ганнібала Лектера, безжального вбивці з відомого серіалу.  Але незважаючи на свою назву, аромат був надзвичайно вишуканим і чарівним, як і сам Лектер.  Кожен його інгредієнт був ретельно підібраний, щоб створити піраміду аромату, що викликало надзвичайні відчуття.
 Ірис, Фіалка та Пудра створювали перший рівень аромату, який був ніжним та вишуканим, як костюм, у якому Ганнібал з'являвся перед своїми жертвами.  Однак цей шар приховував у собі таємничість та загадковість.
 Чорний шоколад і Кедр, які становили другий рівень аромату, були сильнішими та мужнішими, як вбивства, які чинив Лектер.  Вони викликали страх та бажання одночасно.
 Третій рівень аромату складався з Амбретти та Амбри та Ванілі.  Він був глибоким і складним, викликаючи спогади про минулі злочини Ганнібала.  Але в той же час, це був найчарівніший аромат, який відразу ж захоплював увагу.
 Пачулі та Ветівер завершували піраміду аромату, додаючи в нього нотку солодкості та яскравості.  Це був останній штрих в ароматі, який захоплював та лякав одночасно.
 Глядачі, не знаючи, чим закінчиться постановка, почали відчувати, що вони самі стали жертвами Ганнібала.  Аромат заповнив зал і огорнув кожного глядача.  Він викликав настільки сильні емоції, що ніхто з глядачів його не міг забути.  Вишуканий аромат Ганнібала проникав у кожен куточок зали, створюючи ілюзію, що сам Лектер знаходиться поряд.
 Але несподівано зал почав затихати.  Всі глядачі завмерли на своїх місцях, начебто в них забрали дихання.  У сцені відбулася дивна зміна.  На сцені з'явився сам Ганнібал Лектер у своєму вишуканому вбранні.
 Він зупинився на сцені, дивлячись на глядачів із зарозумілістю та гордістю.  Його обличчя було холодним і безпристрасним, як обличчя кам'яного статуетки.
 Потім він підняв флакон з ароматом і розпорошив його на сцені.  Аромат заповнив зал, ніби вдерся в серце глядачів.
 Ганнібал почав вимовляти свою відому фразу: "Я вже давно не їм звичайну їжу".  Його голос був холодний і жорстокий, як зимовий вітер.
 Глядачі завмерли, розуміючи, що вони потрапили до пастки Ганнібала Лектера.  Вишуканий аромат Ганнібала почав грати з їхніми емоціями, змушуючи їх відчувати суміш страху та захоплення.
 Але раптом зал почав сповнюватися туманом.  Глядачі перестали бачити один одного, і здавалося, що вони опинилися всередині піраміди аромату.
 Туман почав розсіюватися, і глядачі побачили, що на сцені не лишилося жодного сліду Ганнібала.  Він зник, залишивши по собі лише свій парфумний слід.
 Зал заповнився оплесками, але ніхто з глядачів не міг збагнути, що сталося.  Вони відчували, що були на межі між життям та смертю, що Ганнібал Лектер залишився з ними назавжди.
 Так закінчилася вистава, яка стала справжньою пірамідою аромату.  Глядачі розуміли, що вони залишаться з цим ароматом назавжди, так само, як вони ніколи не забудуть Ганнібала Лектора.д